Велоспорт : Діана Галик: «Так сподобалось перемагати, що коли мчу за перемогою, відступають страхи»

Велосипедисти завершують змагальний сезон. Останній у цьому році чемпіонат України серед СДЮШОР, УФК та УОР (14-19 жовтня, м. Львів) може і не відбутися через відсутність фінансування. Тож підводимо попередні підсумки 2014 року. Поточний рік був напрочуд вдалим для учениці 11 класу Львівського училища фізичної культури Діани Галик: медальні успіхи дівчини на юнацьких та юніорських чемпіонатах України дозволили їй стати лідером юнацького трекового велоспорту.

- Діано, чи вже підрахувала скільки медалей здобула за рік?

- Та ні, що ви (сміється). У велоспорті безліч дисциплін, за одні змагання стартуємо не менше, ніж у 6-ти видах програми – відповідно і медалей чимало назбиралося.

- Давай принаймні згадаємо останні змагання…

- На чемпіонаті України, який у вересні пройшов у Львові, завоювала 4 золотих та 1 срібну медаль. У серпні перемогла на чемпіонаті України з омніуму (велосипедне багатоборство). У липневому чемпіонаті України здобула три золота та «срібло» серед дівчат та 4 «срібла» серед юніорок. Це з літніх змагань на треку. Крім того, влітку брала участь у чемпіонаті України з шосейних перегонів, де у груповій гонці на 66 км фінішувала другою серед дівчат.

- Пригадую, у минулорічному сезоні шлях до «золота» тобі весь час перегороджувала Софія Кузнєцова. Як вважаєш, чого тобі бракувало, щоб обганяти її?

- У Софії більший досвід. Софійка спринтерка, тож перемагала мене на коротших дистанціях. Я ж на протязі останнього року почала її обганяти у довших темпових перегонах.

- Тепер коли Кузнєцова перейшла до категорії юніорок, Ти утвердилася на треку як лідер серед дівчат. Хто сьогодні є для тебе найнебезпечнішими суперницями?

- Молоді весь час дихають у спину (сміється). Перелічувати їх зараз не буду. Найнебезпечніші з них якраз збираються вступати у ЛУФК, тож незабаром познайомимося ближче. Бо, якщо все піде добре, після закінчення 11 класу планую залишитися на І курс училища. Зараз же в училищі навчаються дві сильні велосипедистки, а отже і мої основні суперниці – моя однокласниця Юля Бірюкова та новоприбула Софійка Холод (10кл.). Софія сильна спринтерка, а Юля - конкурентка у темпових гонках, у яких постійно фінішуємо майже одночасно.

- Які велотрекові гонки є твоїми коронними? А в яких стартуєш без особливого ентузіазму?

- Я їду краще темпові дистанції, тобто довші. Відповідно з меншим бажанням стартую у спринтерських видах. Хоча і на довших дистанціях не завжди все вдається. Для прикладу, на останньому чемпіонаті України мені важко було їхати у командній гонці на 3км, хоча і здобула «золото». Напевно, тому що останнім часом багато змагалася, далася взнаки втома.

- Велосипед полюбила з дитинства?

- Якраз навпаки - ніколи би не подумала, що стану велосипедисткою. У секцію велоспорту прийшла на прохання подруги. Думала трішки покататися за компанію, а потім несподівано для себе почала перемагати на змаганнях. А перемагати мені дуже сподобалося, тож довелося і велосипед полюбити!

- А падінь не боїшся, адже велоспорт доволі травматичний вид спорту?

- Спершу боялася. На тренуваннях навіть трималася подалі від групи, бо остерігалась, що хтось впаде і мене зачепить. Та - знову повторюсь - так сподобалось перемагати, що коли мчу за перемогою, відступають всі страхи.

Розмовляла Наталія Васьо

<<<