 |
Спортивні відділення:
|
СпортФеномен Павла Коростильова .jpg) У Львівському училищі фізичної культури на відділенні кульової стрільби навчається Павло Коростильов. Незважаючи на зовсім юний вік, здобутки цього хлопця вражають. Павлові лише чотирнадцять років, а він вже майстер спорту України, член молодіжної збірної команди України . Тож давайте ближче познайомимся з Павлом та його родиною. Наставником талановитого спортсмена є його мати, Валентина Коростильова, – заслужений тренер України, вчитель кульової стрільби училища.
Тато Павла, Сергій Коростильов, - заслужений тренер України, неодноразовий чемпіон, призер та рекордсмен чемпіонатів Європи, СРСР та України, майстер спорту міжнародного класу, навчався в училищі.
Сестра, Коростильова Юлія, – також випускниця ЛУФК, майстер спорту міжнародного класу, учасниця Олімпійських ігор 2004 року, член національної збірної команди України, неодноразова переможниця та призерка всеукраїнських та міжнародних змагань. Нещодавно Юлія захистила кандидатську дисертацію та була запрошена на посаду викладача до Львівського державного університету фізичної культури.
Вперше досить голосно про себе Павло заявив на відкритому чемпіонаті України серед юнаків та дівчат 1992 р.н. і молодших, який проходив у грудні 2010 року у Києві. Тоді юний спортсмен впевнено переміг більш старших і досвідчених суперників у стрільбі із малокаліберного пістолета.
А вже на чемпіонаті України серед молоді, який відбувся у квітні цього року, Павло виконав норматив майстра спорту України. 26-30 квітня на VI Літніх юнацьких спортивних іграх України, що по суті є головними національними змаганнями для юнацької вікової категорії, переміг як в особистій, так і в командній першостях. Крім того посів II місце у такій важкій і дорослій вправі, як швидкісна стрільба. У серпні дебютував на юніорському чемпіонаті Європи у Белграді.
7-9 жовтня у м. Будві (Чорногорія) Павло Коростильов двічі виборов III місце на фіналі Європейської юнацької ліги з кульової стрільби. І все це на фоні того, що Павло змагається з двадцятирічними суперниками, а нагадаємо – хлопцеві лише чотирнадцять!
Після повернення з Чорногорії ми спілкувалися з Павлом і його мамою.
- Павло, як настрій після старту у Будві? Ти тільки що прилетів, а вже треба знову змагатися ( 11 жовтня у Києві стартує відкритий Чемпіонат України серед юніорів). Чи не заважко?
- Павло: Настрій хороший. А ось до зміни погоди готовий не був : в Чорногорії було досить тепло, прилетіли до Києва, а тут похолодання.
- Валентина Коростильова: Хоч Павло і не показує, та це досить великий об’єм навантажень, особливо враховуючи його вік . Адже змаганням у Будві передували навчально-тренувальні збори, що тривали майже 2 тижні. А оскільки збори передбачають лише спеціальні тренування, це достатньо втомлює. Вдома, крім спеціальних тренувань, для розвантаження Павло займається ще й загальною фізичною підготовкою. Сьогодні я вилітаю до Києва,(примітка – розмова відбувалась 10 жовтня ) і там на місці вирішимо, в яких вправах виступатиме Павло; чи стрілятиме за команду чи змагатиметься лише в особистій першості. Зараз дуже важливо не перевантажити його, адже через 2 тижні знову навчально-тренувальні збори – підготовка до міжнародного старту у Нітрі, а це фактично відбір до юніорського чемпіонату Європи.
- Павло, обираючи стрільбу з пістолета, ти керувався покликом серця чи швидше віддавав належне сімейній традиції?
- Я практично виріс в тирі. Переді мною завжди був приклад сестри. Наслідуючи ії, я почав займатися. Було цікаво, чи виходитиме у мене, так як у неї.
- Валентина Коростильова: Можна сказати, що Юля невимушено передала естафету Павлові. Ми, аналізуючи Юліні тренування та змагальні виступи, визначали недоліки в методиці тренування і на основі внесених поправок будували тренувальний процес Павла. Практично Юля перейняла досвід батька, а Павло – досвід Юлі.
- Тренуватися в батьків легше чи навпаки складніше?
- Павло: В принципі для мене не існує поділу на тренерів-батьків і тренерів не батьків. Вони всі близькі мені люди, у всіх можу запитатися поради.
- Валентина Коростильова: Павло не ходив до садочку, усе його дитинство минуло в тирі. Він був на всіх тренуваннях, змаганнях, ріс серед тренерів збірної і тому він для них рідний, і вони для нього несторонні люди. А значить немає різниці, хто тренуватиме, ми всі одна велика родина.
- Стрімкий успіх та значні перемоги не запаморочили голову юного спортсмена?
- Павло: стрільба -це моє життя.Я змалку не одному відомому спортсмену потиснув руку (примітка :сміється). Я зростав серед визначних стрілків, бачив успіхи сестри, і тому мої досягнення не є для мене чимось особливим. Звичайно, коли виконав майстра, дуже радів. Якраз був в тата день народження, і я вихвалявся перед мамою та Юлею, що це мій подарунок батькові, і він набагато кращий за їхні.
- Валентина Коростильова: Я всіх своїх вихованців вчу, що необхідно поважати не лише сильних спортсменів, але і слабших за себе. Бо природа створила нас різними, і талант до певного виду спорту, на мою думку, багато в чому зумовлений генетично. Але водночас це не лише дар, а й праця.
- Своє майбутнє доросле життя ти пов’язуєш лише зі спортом чи бачиш себе в якійсь іншій сфері діяльності?
- Павло: Зі спортом. Мені це цікаво. Люблю бути в тирі, стріляти, люблю свою зброю. Не можу себе уявити без всього цього.
- Валентина Коростильова: В нас досить демократична сім’я. І тому ми вітатимемо будь-який вибір Павла. Хоча потяг до стрільби у нього в крові, а тир практично став нашою другою домівкою, і тому, думаю, що любов до спорту він пронесе через все своє життя.
- Ти змагаєшся з набагато старшими та титулованішими спортсменами. Не страшно?
- Павло: Ні!
- Валентина : Коростильова Хочу підкреслити, що на Україні хлопців 1997 р.н., тобто ровесників Павла, які б виступали на всеукраїнському рівні – одиниці. А ми ще й поступово виходимо на рівень європейський.
- Усіх спортсменів психологічно готую на старті створювати свій мікроклімат за такою схемою: вийшов на старт - суперників немає - є ти і твій результат, який необхідно покращувати - відстріляв вправу - зачохлив зброю – пішов. Не акцентуємо перемагати, наголошуємо на необхідності вдосконалювати результат.
- На кого рівняєшся у спорті?
- На братів Кличко. У них багато перемог, вони стійкі, сильні, дружні. І в житті розумні: знають багато мов, гарно спілкуються.
- Отож, бажаємо тобі досягти висот своїх кумирів не лише в спорті, а й в житті!
Автор Наталія Васьо
Інтерв’ю Степан Родак, директор училища: «Важливо, аби учні бачили живий приклад!» www.ukrwrestling.com/news/511/ Меню для перемог Головні принципи організації харчування у зимових видах спорту з переважним проявом витривалості. www.olimparena.org Листопад 2009р. "Олімпійська арена" №11 Інтерв’ю з бронзовою призеркою І Юнацьких Олімпійських ігор Оксаною Райтою  В лютому вихованка Сокальської ДЮСШ «Соколяни», студентка І курсу Львівського училища фізичної культури, бронзовий призер І літніх юнацьких Олімпійських ігор у Сінгапурі Оксана Райта в Сумах виграла чемпіонат України серед юніорів в бігу на дистанції 3000м з перешкодами. Також у Львові під час урочистих Зборів спортивної громадськості Львівщини за підсумками 2010 року «Лауреати спортивного року» Оксану визнали кращим юним спортсменом Львівщини минулого року. А 5 березня Оксані виповнилось 18 років. - Оксано, як відзначила уродини?
- В цей день у нас було два тренування. Після вечірнього тренування ми купили торт і з дівчатами тихо в гуртожитку відсвяткували.
- Привітань було багато?
- Так. Особливо пам’ятні урочистості з нагоди 40-річчя училища фізичної культури. Вони відбулися на СКА. Там мене при всіх урочисто привітали – і директор училища, і мої тренери…
- Які подарунки найбільше сподобались?
- Всі було приємно отримувати. Виокремлю подарунок від училища – купальник збірної України. Сподобались подарунки від тренера Сташківа – кросівки дуже класні, фрукти, ікру… А ще один дуже приємний подарунок мені зробили дівчата з гуртожитку. Зранку вони мене привітали і подарували горнятко з нашими фотографіями.
- Для легкоатлетки, яка бігає на дистанцію 3000 метрів з перешкодами, 18 років – це юніорський вік, дорослий чи перехідний?
- Цей рік і наступний я виступатиму серед юніорів. А після цього буду переходити в старшу категорію.
- Ще торік ти бігала дистанцію 2000 метрів з перешкодами. В лютому в Сумах вже виграла чемпіонат України серед юніорів на дистанції 3000 метрів з перешкодами. Це твій перший офіційний старт на довшій дистанції?
- Так, вперше бігла цю дистанцію. Ніколи на змаганнях не стартувала навіть 3000 метрів без перешкод. До старту в мене було очікування – як я пробіжу цю дистанцію? Але якось добігла (Сміється).
- І не тільки добігла, а й перемогла. Очікувала, що буде важче?
- Так. Видно мене тренер добре підготував, тому що біглось непогано. Але напруження відчувала протягом усієї дистанції. Бо позаду мене постійно бігла дівчина з Тернополя Марія Павлишин. Якби вона мене почала обганяти на останніх метрах, не впевнена, що дала б їй відпір. Але добре, що я раніше почала фінішувати і втримала перевагу. Мій час був 10:25.06. Суперниця програла мені менше секунди.
- В лютому також відбувся чемпіонат України серед дорослих, на якому переможниця показала час лише на 2 секунди кращий, ніж у тебе. Мабуть, вже націлюєшся скласти конкуренцію і дорослим спортсменкам?
- Звісно. Можливо, влітку виступлю і на дорослих стартах. Але, як каже тренер, головне – спочатку виступити на своїх, юніорських, змаганнях. Також зауважу, що на чемпіонаті України серед дорослих не виступали два майстри спорту міжнародного класу зі значно вищими результатами. Тож із найсильнішими мені ще рано тягатись.
- До яких змагань зараз готуєшся?
- Мали готуватись до чемпіонату України з кросу в Цюрупинську, але на нього не поїдемо. Зараз вирушимо на збори, де готуватимемось до юніорського чемпіонату України, який відбудеться влітку. На цьому чемпіонаті відбиратимуть учасників на чемпіонат Європи.
- На цей сезон тобі тренер ставить завдання покращення результату? До прикладу з нинішніх 10:25.06 "зняти" 10 секунд.
- Взагалі-то він так не казав, але, звичайно, ми будемо старатися покращити цей результат. Важливий ще один момент. В Сумах у манежі не було ям з водою. А яму з водою долати набагато тяжче, ніж просто долати бар’єри. Так що буде добре, якщо мені вдасться влітку пробігти з нинішнім результатом.
- Від Юнацьких Олімпійських ігор пройшло більше півроку… Які нині емоції від тієї події?
- Коли згадую Олімпіаду, мені стає радісно. Пригадую, як там було, свої старти. Після того мені часто снилося, що я біжу олімпійську дистанцію. Приїзд, нагородження… Пригадую своїх суперниць, як ми знайомились, як бігли. Щоразу щось нове пригадую з Олімпіади. Але, як каже мій тренер: "Не головне - блиск медалі, а те, що буде далі". За цим принципом ми і рухаємось вперед.
- Після Юнацької Олімпіади твоя популярність серед хлопців зросла чи, можливо, навпаки? Та ж Олена Костевич сказала, що після того, як вона виграла "золото" Олімпіади, хлопці до неї боялись підходити…
- Якщо чесно, різниці не помічаю. Звичайно, навіть в одній із соціальних мереж, хлопці просять додати їх в друзі, спілкуються, хочуть зі мною познайомитись. А в усьому іншому, як було, так і залишилось (Сміється).
- По собі, ти відчуваєш, що така як була, чи стала іншою, ніж рік тому?
- Змінилась. Трохи сміливішою стала. Бо минулого року була аж надто скромною. Змагання, досвід… Змужніла, словом.
- Недавно ти перемогла в номінації "Кращий юний спортсмен Львівщини 2010 року". Це було очікувано для тебе?
- Я знала, що є в числі трьох претенденток на це звання. А чи стану переможцем, не знала.
- Коли оголосили твоє прізвище, які емоції в тебе були?
- Рада була. Коли виходила на сцену, де мене нагороджував голова облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, в мене руки тряслися (Сміється). Відзначили цю перемогу з дівчатами в гуртожитку – з’їли коробку цукерків. Після цього пішли на тренування (Сміється).
- У Львові, коли випадає вихідний, кудись вибираєшся?
- Коли випадає вихідний, ми з дівчатами в першу чергу відсипаємось. А потім можемо піти по супермаркетах погуляти, якісь речі собі на тренування чи змагання купити. А улюблених місць немає.
- А на ковзанку ходила?
- Так. Одного разу ввечері ми з дівчатами пішли на ковзанку біля Ратуші. Весело було. Взагалі, вперше за рік стала на ковзани. Спочатку боязно було. А коли роз’їздилась – весело!
- Як часто їздиш додому в Сокаль?
- Не часто вдається. Починаючи з осені була вдома чотири рази. Рідні дзвонять щодня, цікавляться, як змагання, коли наступний старт. Вболівають, тримають кулаки за мене.
Автор: Василь ТАНКЕВИЧ
За матеріалами: Галичина спортивна - новини легкої атлетики
http://galsports.com/
|
 Контакти
Адреса:
м. Львів, вул. Кн. Ольги,1 Родак Степан Михайлович, Заслужений працівник фізичної культури і спорту, відмінник освіти Анонси
26-27 травня у басейні палацу спорту "Динамо" (вул.Вітовського,53) відбудуться вступні випробування з водного поло 30-31 травня на базі СДЮШОР "Веслярик" (оз.Наварія) відбудеться відкрита першість училища з веслування 1-2 червня у залі боксу "Динамо" (вул.Стуса,4) відбудуться вступні випробування з боксу
|
 Новокшонов та Куротчин – бронзові призери міжнародного турніру категорії «А»Колібко і Пінчук – переможці IV спортивних ігор школярів УкраїниСава Назар і Негребінчик Тарас – бронзові призери чемпіонату УкраїниКубок Президента здобули Куротчин і НовокшоновНайближчим до перемоги був МартонНа меморіалі Мицика відзначились Бунга і НегребінчикВ Алушті стартував відбір на боксерський Чемпіонат Європи |
 |
 Ірина Мерлені : «У Фінляндії я не мала права на помилку»Вихованки ЛУФК формують збірну на Кубок світуУ Івано-Франківську відзначились Гурський Ярослав та Тарас ДинІрина Мерлені їде на свою третю ОлімпіадуВажкий шлях Федоришина до ЛондонаМерлені, Федоришин, Гурський – вирішальна спробаКогут знову без ліцензії |
 Михайло Білозір – майстер спорту України з велоспорту на шосеРоман Гладиш та Ігор Цімарно – майстри спорту УкраїниСофія Кузнецова – мультимедалістка національної першостіНа всеукраїнських змаганнях відзначились Вороняк і ПушинськаСеред андерів перемагає КлімченкоНагірна вже у МельбурніКлімченко продовжує перемагати |
 |
 Гандболістки ЛУФК у Суперлізі п’ятіГандболістки ЛУФК – переможниці ІV спортивних ігор школярів УкраїниМолодіжна збірна з гандболу на чемпіонат світу не потрапила«Галичанка» починає перемагатиВасиль Козар: З нами рахуються, нас поважають і навіть трішки бояться…Гандболістки ЛУФК - переможниці національної першостіСмбатян і Стельмах у національній збірній |
 |
 |
 |
 |
 |
 Караєв і Заліско дебютували на Кубку ЄвропиЗведенюк у заявці на чемпіонат світуЗведенюк і Федечко Андрій дебютували на Кубку світуП’ятиборці ЛУФК – срібні призери чемпіонату УкраїниБайталюк відновлює формуАндрій Федечко – переможець Кубка БудапештаУ збірній із сучасного п’ятиборства дев’ятеро вихованців ЛУФК |
 |
 |
 В ЛУФК проводжали випускниківПанін і Лема – чемпіони України з бадмінтонуВ ЛУФК благословили чемпіонівГрачов і Когут – стипендіати Кабінету Міністрів УкраїниСтепан Родак: в олімпійський рік увійшли з добрими результатамиКсенія Пантєлєєва – краща спортсменка ЛУФК у 2011р.Серед тренерів кращий Володимир Юрченко |
 |
Copyright 2008 Львівське державне училище фізичної культури. Усі права застережено. Створення сайту: www.pologroup-soft.com |
 |