48 років1971 - 2019
ГоловнаКонтактиКарта СайтуEnglish

Непрофільні види : Фільм «Поводир» очима і серцем учнів ЛУФК


Учні 9-В класу (кл. керівник Лілія Таранова) та вихованки відділення гандболу (вихователь Наталія Дука) Львівського училища фізичної культури у числі більше як 200 тисяч українців переглянули знакову картину режисера Олеся Саніна «Поводир». Фільм є ключем до низки трагічних подій 30-х років XX сторіччя, що відбувались в Радянській Україні: продрозкладка, розкуркулювання, голодомор, нищення культури та історії українського народу. Емоційність та динаміка сюжету, чудова гра акторів, глибока внутрішня філософія стрічки нікого не залишили байдужими, спонукали підлітків до роздумів та обговорення побаченого.
Розпочинаючи захід, його модератор, завідувач бібліотеки училища Олена Сторожук звернула увагу присутніх на інсталяцію, створену Ярославом Куліковим, Іриною Заставною та Юлією Соболєвою для образнішого сприйняття проблематики фільму. Ярослав Куліков: «В основі інсталяції - бандура як уособлення української пісні. Говорячи словами режисера Олеся Саніна, «можна знищити державу, розбити військо, але не пісню – вона житиме, хтось її почує, повірить у неї, здобуде меч, збере військо і поверне незалежність держави». Ірина Заставна: «Трагічне минуле та світле майбутнє України ми об’єднали споконвічними українськими цінностями, як от образ Божої Матері, хліб, вишитий рушник, поминальні свічі. Кожен учасник заходу отримав колоски пшениці - символ наступності поколінь». Юлія Соболєва: «На контрасті зів’ялих чорнобривців та буяючої зелені молодого гілля, уквітчаного оберегами в національній гамі, показано незнищенність української нації. Ця інсталяція – наше сопричастя, сопереживання, співучасть. Бо ж відомо: там завжди перемога, де народ добре знає історію, де немає місця безпам’ятству».
В ході подальшого обміну думками, активними учасниками якого були Павло Ваулін, Ілона Нагірна, Тетяна Мірошниченко, Марина Савчук, Юлія Головко, Яна Ничик, використовувались документальні матеріали з періодичних видань: «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Аудиторія», «Сто талантів» та книжок Надії Максимів «Галицький рід» і Роберта Конквеста «Жнива скорботи». Присутні дізнались про отця Івана Кипріяна, священника греко-католицької церкви, який жертовно загинув, рятуючи дітей у сибірських концтаборах; про бандуриста Майдану Віталія Мороза, який запам’ятався тим, що витанцьовував під обстрілами гопака, та якому снайпер стріляв в очі, серце і в бандуру.
Шокувала присутніх інформація про те, що кількість жертв голодомору 1932-1933 років в Україні перевищила кількість жертв Першої світової війни у всіх країнах, які брали в ній участь. Багато хто вперше дізнався про урочище Сандармох, де тільки за п’ять днів 1937 року «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» розстріляли майже 300 українців, серед них цвіт нації: поета Миколу Зерова, творця театру «Березіль» Леся Курбаса, письменників Валер’яна Підмогильного, Валер’яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Миколу Куліша, мовознавця Миколу Трохименка і багато-багато інших. А у травні 1933 року, протестуючи проти антиукраїнської політики, вчинив самогубство письменник Микола Хвильовий, який у 20-х роках був переконаним комуністом. Згодом це духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 30-х років XX століття, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, нарекли «розстріляним відродженням»…
Лілія Таранова завершила захід флешмобом «Коли береш – наповнюєш руку, коли даєш – наповнюєш серце», нагадавши присутнім епізод з «Поводиря», коли хлопчик Пітер каже: «Як побачиш вовка з людським обличчям, дай йому кусочок хліба, тоді він перетвориться на людину». Розламуючи хлібину, діти частували оточуючих, тим самим живлячи пам’ять серця за мільйонами українців, які впали на вулицях, на рідних обістях, на полях неоголошеної Кремлем голодної війни. Ця дрібка чорного хліба ціною у людське життя видалася усім присутнім чи не найсмачнішою. Насамкінець кожен учасник заходу отримав оберіг як знак духовної єдності усіх поколінь роду українського.
Підготувала Олена Сторожук
   
  Світлини з заходу можна переглянути тут ufk.lviv.ua/ua-photogallery-Povodur.html

Контакти
Адреса:

м. Львів, вул. Кн. Ольги,1
тел: (032) 238 27 92
факс: 238 27 93

Директор:

Родак Степан Михайлович,

Заслужений працівник фізичної культури і спорту, відмінник освіти



Непрофільні види

Непрофільні види

Львівське училище фізичної культури втретє поспіль найкраще в УкраїніЗнайомтеся: найсильніша дівчина ЛУФК – Маргарита ЗакашевськаЗ нагоди ЄЮОФ у Львівському училищі фізичної культури підняли Олімпійський прапорВітаємо Перевізник Сандру - переможницю конкурсу на кращу інтернет-презентацію класного колективу!Павло Коростильов і Алла Черкасова – найкращі спортсмени Львівщини у 2018р.«Україна починається з тебе»У Львівському училищі фізичної культури засідав «педагогічний трикутник»Веселих і радісних Різдвяних свят бажає Вам колектив Львівського училища фізичної культури!З НОВИМ РОКОМ! Львівські плавчині Аліна Крук і Марія Городня відзначилися на «Дьйор Овпен» в УгорщиніМ.Грушевський – будівничий української державностіМарія Городня – юна надія львівського плавання«Потисни руку чемпіону»Вітаємо! Санніков Микола – найрезультативніший переможець шкільних олімпіад!Степан Родак: «Систему резервного спорту на Львівщині треба зберегти»