Непрофільні види : «БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ!»: сьогодні відзначаємо 211 років з дня народження Тараса Шевченка

Тарас Григорович Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму. Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Його слово — отрута для ворогів, а для нас — невичерпне джерело сили, стійкості та незламної віри.

Він є творцем ідентичності українського народу та знаковою постаттю національної пам'яті України. Його творчість сприяла розвитку й встановленню нової української літератури. Усього нараховується близько 835 художніх творів, створених Тарасом Григоровичем Шевченком, які дійшли до сьогодення.

Все життя Шевченко боровся за справедливість, за свободу, розуміння якої виходило за межі вузького визволення людей від кріпацтва, від поневолення та національного визволення України з-під гніту Росії. В кожному вірші безсмертного „Кобзаря” Тарас Григорович розкриває душу українців, їх життя, прагнення.

Тарас Григорович установив ту структуру української літературної мови, яка збереглась у всьому істотному як основа сучасної мови, тобто розвинув і утвердив певний склад словника і граматичний лад української мови, які стали нормою і зразком для письменників, преси, театру тощо.

День народження Тараса Шевченка в історії:

9 березня 1814р. Тарас Григорович Шевченко народився в родині українського кріпака, на території сучасної Черкаської області (с. Моринці).

1838 року навесні Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва.

1840-1845 роки - подорож Україною.

1846 р. - приєднується до «Кирило-Мефодіївського братства».

1847-1857 роки - арешти. Заслання на півострів Мангишлак.

Помер Тарас Григорович Шевченко 10 березня 1861 року. Кобзаря було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі. Згодом його домовину було перепоховано згідно із заповітом в Україні на Чернечій горі біля Канева.

24 серпня 1992 року, у першу річницю Незалежності України, на проспекті Свободи у Львові урочисто освятили пам'ятник Шевченкові. До дійства залучили духовенство української православної, греко-католицької, вірменської та римо-католицької церков. У 1995 році виготовили "Хвилю національного відродження" і урочисто відкрили у День Незалежності 1996 року. З того часу місце слугує для народних зібрань, відзначення пам'ятних дат, громадських протестів, концертів.

На передній стороні "Хвилі" є Оранта – хранителька України, яка з давніх часів знаменує безсмертя українського народу. Також можна знайти фігури завойовників України (турецького султана, польського короля, російського царського офіцера та католицького монаха) та її захисників (козаків, Петра Сагайдачного, фігуру Оранти, Івана Мазепи та Богдана Хмельницького), а також видатних керівників держави та представників культури й духовенства (княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого, Володимира Великого, Роксолану, Григорія Сковороду, Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Котляревського).

На звороті пам'ятки розміщені моменти з історії України ХХ ст.: створення УНР, Голодомор, Друга світова війна, Чорнобильська катастрофа, поміж якими проходить символічна тріщина, яка ніби відриває частину українців від майбутнього. Знизу є обличчя тих, хто загинув за справедливість та незалежність України, а зверху – відомих діячів, що будували Українську Державу (Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стефаника, Ольги Кобилянської, Андрея Шептицького, Василя Стуса та інших).

Пам’ятаймо заповіт Кобзаря та бережімо нашу мову й культуру, бо саме в них — наша сила!

<<<